видій

ВИ́ДІЙ, дою, ч., діал. Доїння.

Корові привиділося, мабуть, що то Фенчучка йде її доїти та й несе пашу, бо то якраз час до видою (Черемш., Тв., 1960, 73);

// Удій.

Значення в інших словниках

1. видій — -дою, ч., діал. Доїння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. видій — ВИ́ДІЙ, дою, ч., діал. Доїння. Корові привиділося, мабуть, що то Фенчучка йде її доїти та й несе пашу, бо то якраз час до видою (Марко Черемшина).  Словник української мови у 20 томах