видій
ВИ́ДІЙ, дою, ч., діал. Доїння.
Корові привиділося, мабуть, що то Фенчучка йде її доїти та й несе пашу, бо то якраз час до видою (Черемш., Тв., 1960, 73);
// Удій.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ВИ́ДІЙ, дою, ч., діал. Доїння.
Корові привиділося, мабуть, що то Фенчучка йде її доїти та й несе пашу, бо то якраз час до видою (Черемш., Тв., 1960, 73);
// Удій.