1. Словник української мови в 11 томах

видющий

ВИДЮ́ЩИЙ, а, е.

1. Те саме, що видючий.

Він був зовсім видющий і тільки удавав з себе сліпого (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 292);

// у знач. ім. видющий, щого, чол.

Я йшла за ними, як сліпий за видющим (Ольга Кобилянська, I, 1956, 483);

І письменні й видющі хотіли повчитися у Вересая (Павло Тичина, III, 1957, 156);

// Який дуже добре бачить.

Вона [прабаба].. очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 466);

Очі в нього гострі, видющі, слух, як у птиці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 244).

2. Проникливий, прозорливий.

Ох, я прагну Сеї чистої водиці, Що видющим, мудрим робить (Леся Українка, IV, 1954, 139);

Тарасові видющі очі, — Не вбила, не згасила їх Тьма миколаївської ночі (Микола Бажан, Роки, 1957, 241).

♦ Видюща смерть, рідко — те саме, що Видима смерть (див. видимий).

[Катря:] Не гнівайся, мій лебедику, страшна видюща смерть, ох яка страшна! (Марко Кропивницький, II, 1958, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видющий — видю́щий 1 прикметник який бачить видю́щий 2 іменник чоловічого роду, істота зряча людина Орфографічний словник української мови
  2. видющий — Зрячий, видючий; П. проникливий, провидющий, пророчий. Словник синонімів Караванського
  3. видющий — -а, -е. 1》 Те саме, що видючий. || Який дуже добре бачить. 2》 Проникливий, прозорливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видющий — Видючий Словник чужослів Павло Штепа
  5. видющий — ВИДЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що видю́чий. Він був зовсім видющий і тільки удавав з себе сліпого (І. Нечуй-Левицький); Вона .. очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі (О. Словник української мови у 20 томах
  6. видющий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Словник синонімів української мови
  7. видющий — Видю́щий, -ща, -ще; -дю́щі, -щих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. видющий — Видючий, видющий, -а, -е 1) = видимий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984. Словник української мови Грінченка