видющий

ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Загребельний); В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків (Григорій Тютюнник); Гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Остап Вишня); Ледарі поховалися від нового завгоспа в усі діри, ..та зіркатий Проць люто витрясав їх звідти, витягав за руки — мирові на очі (В. Бабляк); — Ти, оката, все бачиш, — зауважив Чемериця (Г. Коцюба); Очі (у птаха) видючі — за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський).

ЗРЯ́ЧИЙ (який має зір, бачить), ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ). — Він увесь як синій лебідь, — продовжувала дівчинка. — Тільки зрячим не можна на нього дивитись, бо осліпнеш... (О. Донченко); (Кобзар:) Та родився я видючим... А осліп... (Панас Мирний); Я йшла за ними, як сліпий за видющим (О. Кобилянська).

ПЕРЕДБА́ЧЛИВИЙ (який має здатність передбачати щось), ДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, ДАЛЕКОЗО́РИЙ, ПРОЗОРЛИ́ВИЙ (ПРОЗІРЛИ́ВИЙ), ВИДЮ́ЩИЙ. В передбачливого завідувача навчальної частини вже були заготовлені належні документи (Ю. Збанацький); — Бути рішучим — похвально, але бути далекоглядним — обов'язок державного діяча (П. Кочура); Далекозорі й розумні сучасники поета (М. Лермонтова) швидко розгадали в ньому Пушкінового наступника (М. Рильський); Нарешті Сельм і Тур обрали старця мага, Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам'ятущу (А. Кримський); Ох, я прагну Сеї чистої водиці, Що видющим, мудрим робить (Леся Українка).

ПРОНИ́КЛИВИЙ (який глибоко розуміє суть чого-небудь, правильно оцінює когось, щось, розбирається в чомусь; про розум, здібності тощо такої людини), ГЛИБО́КИЙ, ТОНКИ́Й, ПРОНИ́ЗЛИВИЙ, ВИДЮ́ЩИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ГО́СТРИЙ (про розум, мислення). Мирон Кіндратович був людиною вольової витримки і глибоко проникливий. Він догадався, який черв'як підточив серце Марти (І. Волошин); Проникливий розум і військовий досвід Хмельницького відразу оцінили всю вагу вибраної Богуном позиції (П. Кочура); Юрчик дивиться світлим поглядом тих глибоких філософів з народа, для котрих все ясно (Г. Хоткевич); Христо Ботева з творчістю Пушкіна познайомив наш видатний земляк, тонкий знавець слов'янської філології Віктор Іванович Григорович (П. Тичина); Ти .. мріяв подорожувати й писати незбагненні пронизливі рядки (Ю. Андрухович); Ох, я прагну Сеї чистої водиці, Що видющим, мудрим робить (переклад Лесі Українки); У нього велике опукле чоло і весь він громіздкий не по літах, але внутрішньо витончений (О. Довженко); Розуму міццю живою він (еллін) все переміг і далеко Гострою думкою вийшов за всесвіту грані огненні (переклад М. Зерова).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видющий — видю́щий 1 прикметник який бачить видю́щий 2 іменник чоловічого роду, істота зряча людина Орфографічний словник української мови
  2. видющий — Зрячий, видючий; П. проникливий, провидющий, пророчий. Словник синонімів Караванського
  3. видющий — -а, -е. 1》 Те саме, що видючий. || Який дуже добре бачить. 2》 Проникливий, прозорливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видющий — Видючий Словник чужослів Павло Штепа
  5. видющий — ВИДЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що видю́чий. Він був зовсім видющий і тільки удавав з себе сліпого (І. Нечуй-Левицький); Вона .. очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі (О. Словник української мови у 20 томах
  6. видющий — Видю́щий, -ща, -ще; -дю́щі, -щих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. видющий — ВИДЮ́ЩИЙ, а, е. 1. Те саме, що видючий. Він був зовсім видющий і тільки удавав з себе сліпого (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 292); // у знач. ім. видющий, щого, чол. Словник української мови в 11 томах
  8. видющий — Видючий, видющий, -а, -е 1) = видимий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984. Словник української мови Грінченка