вижати
ВИ́ЖАТИ¹ див. вижима́ти.
ВИ́ЖАТИ² див. вижина́ти.
ВИ́ЖАТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́жати².
Панський хліб був уже вижатий.., а людський хліб стояв, похилився і навіть вже сипавсь (Н.-Лев., II, 1956, 187);
І привиділась Хариті вижата нива, а на ній стоять полукіпки і блищать проти сонця, як золоті (Коцюб., І, 1955, 15).
Словник української мови (СУМ-11)