1. Словник української мови в 11 томах

вижати

ВИ́ЖАТИ¹ див. вижима́ти.

ВИ́ЖАТИ² див. вижина́ти.

ВИ́ЖАТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́жати².

Панський хліб був уже вижатий.., а людський хліб стояв, похилився і навіть вже сипавсь (Н.-Лев., II, 1956, 187);

І привиділась Хариті вижата нива, а на ній стоять полукіпки і блищать проти сонця, як золоті (Коцюб., І, 1955, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижати — ви́жати 1 дієслово доконаного виду витиснути ви́жати 2 дієслово доконаного виду зрізати Орфографічний словник української мови
  2. вижати — I див. вижимати. II див. вижинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижати — ВИ́ЖАТИ¹ див. вижима́ти. ВИ́ЖАТИ² див. вижина́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вижати — вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) (усі́) со́ки з кого. 1. Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  5. вижати — ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати. Словник синонімів української мови
  6. вижати — I. Ви́жати см. вижимати. --------------- II. Ви́жати см. вижинати. --------------- Ви́жати см. вижинати. Словник української мови Грінченка