вижати

вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) (усі́) со́ки з кого. 1. Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. (Шкереберть:) Я пускав з торбою вдів і сиріт, я видавлював усі соки з робітників, робив їх рабами своїми (М. Кропивницький); Витягав соки пан Кшивокольський із своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, і не їли, а все би робили, робили (Г. Хоткевич); Пришельці-колонізатори гидкі, а хіба менш гидкі вислужники їхні, холуї? Запроданці, що сіли на тих уранах і вичавлюють соки з своїх одноплемінців (О. Гончар); Вижмуть підприємці з таких, як він, соки, .. награбують доларів, заюшених кров’ю, а їх, трудівників, згодом виженуть на вулицю (І. Цюпа). 2. Дуже знесилювати, виснажувати кого-небудь важкою роботою. Колись за Франца-Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатину, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями (С. Чорнобривець). виїда́ти усі́ со́ки. Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало! Василь переривався на роботі, але куракінська панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижати — ви́жати 1 дієслово доконаного виду витиснути ви́жати 2 дієслово доконаного виду зрізати Орфографічний словник української мови
  2. вижати — I див. вижимати. II див. вижинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижати — ВИ́ЖАТИ¹ див. вижима́ти. ВИ́ЖАТИ² див. вижина́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вижати — ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати. Словник синонімів української мови
  5. вижати — ВИ́ЖАТИ¹ див. вижима́ти. ВИ́ЖАТИ² див. вижина́ти. ВИ́ЖАТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́жати². Панський хліб був уже вижатий.., а людський хліб стояв, похилився і навіть вже сипавсь (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. вижати — I. Ви́жати см. вижимати. --------------- II. Ви́жати см. вижинати. --------------- Ви́жати см. вижинати. Словник української мови Грінченка