вижати
ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати. Він видушив із тюбика синьої фарби (Ю. Яновський); Якщо в зерні було мало "молочка", його видавлювали з колосків (жита) (з журналу); Люди витискають із збіжжя.. дивне пійло (Лесь Мартович); Цей апарат не тільки вичавлює сік із фруктів та овочів, а й механічно викидає жом (з газети).
ВИКРУ́ЧУВАТИ (скручувати мокру тканину, видавлювати воду, рідину тощо), ВИЖИМА́ТИ розм., рідко. — Док.: ви́крутити, ви́жати. Викручує (молодиця) випрану.. сорочку (О. Десняк); Із дір онучі волочились, Зовсім хоть вижми, помочились (І. Котляревський).
Значення в інших словниках
- вижати — ви́жати 1 дієслово доконаного виду витиснути ви́жати 2 дієслово доконаного виду зрізати Орфографічний словник української мови
- вижати — I див. вижимати. II див. вижинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вижати — ВИ́ЖАТИ¹ див. вижима́ти. ВИ́ЖАТИ² див. вижина́ти. Словник української мови у 20 томах
- вижати — вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) (усі́) со́ки з кого. 1. Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
- вижати — ВИ́ЖАТИ¹ див. вижима́ти. ВИ́ЖАТИ² див. вижина́ти. ВИ́ЖАТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́жати². Панський хліб був уже вижатий.., а людський хліб стояв, похилився і навіть вже сипавсь (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- вижати — I. Ви́жати см. вижимати. --------------- II. Ви́жати см. вижинати. --------------- Ви́жати см. вижинати. Словник української мови Грінченка