визвольник
ВИЗВО́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що визволи́тель.
Згори визвольників немає — Ані богів, ані царів: Свої кайдани розламає Міцна рука пролетарів (Пісні та романси.., II, 1956, 290);
Тоді визвольників-синів Стрічали рідні хати, Ковпак під прапором провів Героїв на Карпати (Мас., Сорок.., 1957, 271).
Словник української мови (СУМ-11)