визолочений
ВИ́ЗОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́золотити.
// У знач. прикм.
Зупинився перед червоною табличкою, що була вже пригвинчена до дверей. "Клуб юннатів", — читав він визолочені літери (Мокр., Острів.., 1961, 80).
Словник української мови (СУМ-11)