визорювати

ВИЗО́РЮВАТИ, ює, недок., ВИ́ЗОРІТИ, рить, док. Вкриватися зірками (про небо).

Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького шляху (Гончар, Людина.., 1960, 147);

// безос.

Поволі визорювало. На сході, вище лісу, то розгорялись, то гасли Стожари (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 699).

Значення в інших словниках

1. визорювати — визо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. визорювати — -ює, недок., визоріти, -рить, док. Вкриватися зірками (про небо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. визорювати — ВИЗО́РЮВАТИ, ює, недок., ВИ́ЗОРІТИ, рить, док. Укриватися зірками (про небо). Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (О. Гончар); // безос. Поволі визорювало. На сході, вище лісу, то розгорялись, то гасли Стожари (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах