Словник української мови в 11 томах

виймальний

ВИЙМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який можна виймати;

// Признач. для виймання чого-небудь.

На шахті.. закінчено випробування вузькозахватного виймального агрегату "А-2" (Рад. Укр., 25.V 1959, 3).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виймальний — вийма́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. виймальний — -а, -е. Якого можна виймати. || Признач. для виймання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виймальний — ВИЙМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який можна виймати. У результаті аналітичних досліджень обґрунтовано раціональну черговість, місце закладення виймальних штреків на підробленому пласті (з наук. літ.); // Признач. для виймання чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах