викаблучувати

ВИКАБЛУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Танцювати, б’ючи підборами в такт мелодії.

В хлоп’ячому гуртожитку.. викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (Жур., Опов., 1956, 108);

На другому кінці стояв парубійко й викаблучував ногами у такт пісні (Панч, Синів.., 1959, 55).

Значення в інших словниках

1. викаблучувати — викаблу́чувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. викаблучувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Танцювати, б'ючи підборами в такт мелодії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викаблучувати — ВИКАБЛУ́ЧУВАТИ, чую, чуєш, недок., що і без прям. дод., розм. Танцювати, б'ючи підборами в такт мелодії. На другому кінці стояв парубійко й викаблучував ногами у такт пісні (П. Панч); В хлоп'ячому гуртожитку .. викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (С. Журахович).  Словник української мови у 20 томах
4. викаблучувати — див. пустувати; танцювати  Словник синонімів Вусика
5. викаблучувати — ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИ розм., ГОПЦЮВА́ТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГО́ПАТИ розм.; СКАКА́ТИ розм., СТРИБА́ТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИ розм., КРЕСА́ТИ розм., САДИ́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., ВИТИНА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови