Словник української мови в 11 томах

викараскатися

ВИ́КАРАСКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. З труднощами вибратися звідки-небудь, піднятися на щось.

Лікар стоїть у дверях кабінету і якийсь час стежить за тим, як вони з приймальні викараскаються на сходи (Вільде, На порозі, 1955, 27);

// Вирватися, звільнитися від кого-, чого-небудь.

— Де Марія? Олекса? — викараскався я з його [Гліба] залізних обіймів (Мур., Бук. повість, 1959, 255).

2. перен. Докладаючи зусиль, вийти з скрутного становища, важких обставин і т. ін.

Тим часом його брат, не викараскавшися з нужди, вмер, дрібні діти розійшлися по світі, батьківщину розшарпали чужі люди (Фр., II, 1950, 274);

Надто він необачний і не в силі викараскатися з-під впливу цього вченого фантазера (Шовк., Інженери, 1956, 219).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. викараскатися — ви́караскатися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. викараскатися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 З труднощами вибратися звідки-небудь, піднятися на щось. || Вирватися, звільнитися від кого-, чого-небудь. 2》 перен. Докладаючи зусиль, вийти зі скрутного становища, важких обставин і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викараскатися — ВИ́КАРАСКАТИСЯ див. викара́скуватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. викараскатися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови