викараскатися
ВИ́КАРАСКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. З труднощами вибратися звідки-небудь, піднятися на щось.
Лікар стоїть у дверях кабінету і якийсь час стежить за тим, як вони з приймальні викараскаються на сходи (Вільде, На порозі, 1955, 27);
// Вирватися, звільнитися від кого-, чого-небудь.
— Де Марія? Олекса? — викараскався я з його [Гліба] залізних обіймів (Мур., Бук. повість, 1959, 255).
2. перен. Докладаючи зусиль, вийти з скрутного становища, важких обставин і т. ін.
Тим часом його брат, не викараскавшися з нужди, вмер, дрібні діти розійшлися по світі, батьківщину розшарпали чужі люди (Фр., II, 1950, 274);
Надто він необачний і не в силі викараскатися з-під впливу цього вченого фантазера (Шовк., Інженери, 1956, 219).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викараскатися — ви́караскатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- викараскатися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 З труднощами вибратися звідки-небудь, піднятися на щось. || Вирватися, звільнитися від кого-, чого-небудь. 2》 перен. Докладаючи зусиль, вийти зі скрутного становища, важких обставин і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викараскатися — ВИ́КАРАСКАТИСЯ див. викара́скуватися. Словник української мови у 20 томах
- викараскатися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови