викарабкуватися

ВИКАРА́БКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́КАРАБКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. З труднощами вибиратися звідкись, підніматися на що-небудь.

Тільки що плигнув на горбик — так зразу й загруз по пояс. — Отака ловись! — скрикнув він, викарабкуючись (Мирний, III, 1954, 70);

Викарабкався [Андрійко] з болота й одним махом посунув човен (Оп., Іду.., 1958, 652);

Обережно ступаючи, кінь викарабкався на скелю (Галан, Гори.., 1956, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викарабкуватися — викара́бкуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. викарабкуватися — див. викарабкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викарабкуватися — Видряпуватися, видряпатися, повидряпуватися, вилізати, вилазити, вилізти, повилізати, повилазити, добуватися, добутися, подобуватися Словник чужослів Павло Штепа
  4. викарабкуватися — ВИКАРА́БКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́КАРАБКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що викара́скуватися. Тільки що плигнув на горбик – так зразу й загруз по пояс. – Отака ловись!... Словник української мови у 20 томах
  5. викарабкуватися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови