викарбовувати
ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет.
На Монетному дворі недавно викарбували другий екземпляр учнівської золотої медалі, якою був нагороджений Ленін після закінчення гімназії (Наука.., 12, 1960, 8);
Нове покоління поставить пам’ятники цим простим нашим людям і золотом викарбує їх імена (Скл., Карпати, II, 1954, 272);
*Образно. І висихали від сліз очі спрацьованої Марії. Ніхто ніколи не дізнається, яку велику рану викарбувало горе в її серці (Ірчан, II, 1958, 274).
2. перен. Описувати щось дуже виразно, чітко.
Ярина зосталася свідком кривавих подій.. Їх викарбував Михайло Коцюбинський, і вони завжди оживатимуть з незабутніх сторінок "Фата моргана" (Кучер, Зол. руки, 1948, 4).
Значення в інших словниках
- викарбовувати — викарбо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викарбовувати — (напис) вибивати, витискати; (у пам'яті) вирізьблювати; П. описувати, змальовувати. Словник синонімів Караванського
- викарбовувати — -ую, -уєш, недок., викарбувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет. 2》 перен. Описувати щось дуже виразно, чітко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викарбовувати — ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення чогось, напис і т. ін. Карб був на кожного хазяїна. Словник української мови у 20 томах
- викарбовувати — РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
- викарбовувати — Викарбо́вувати, -бо́вую, -вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)