1. Словник української мови у 20 томах

викарбовувати

ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., що.

1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення чогось, напис і т. ін.

Карб був на кожного хазяїна. Як треба вписать панщину, то в неділю йшли до економа й викарбовували свої дні панщини (з переказу);

Нове покоління поставить пам'ятники цим простим нашим людям і золотом викарбує їх імена (С. Скляренко);

* Образно. І висихали від сліз очі спрацьованої Марії. Ніхто ніколи не дізнається, яку велику рану викарбувало горе в її серці (Мирослав Ірчан).

2. перен. Описувати щось дуже виразно, чітко.

Ярина зосталася свідком кривавих подій .. Їх викарбував Михайло Коцюбинський, і вони завжди оживатимуть з незабутніх сторінок “Фата моргана” (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викарбовувати — викарбо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викарбовувати — (напис) вибивати, витискати; (у пам'яті) вирізьблювати; П. описувати, змальовувати. Словник синонімів Караванського
  3. викарбовувати — -ую, -уєш, недок., викарбувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет. 2》 перен. Описувати щось дуже виразно, чітко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викарбовувати — РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. викарбовувати — Викарбо́вувати, -бо́вую, -вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. викарбовувати — ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет. Словник української мови в 11 томах