1. Словник української мови у 20 томах

викарати

ВИ́КАРАТИ, раю, раєш, док., кого, діал.

Покарати.

Микола прийшов пізно, хоча й знав – батько знову викарає його за це (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викарати — -аю, -аєш, док., перех., діал. Покарати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викарати — Ви́карати, -раю, -єш гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555. Словник української мови Грінченка