1. Словник української мови Грінченка

викарати

Ви́карати, -раю, -єш

гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викарати — -аю, -аєш, док., перех., діал. Покарати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викарати — ВИ́КАРАТИ, раю, раєш, док., кого, діал. Покарати. Микола прийшов пізно, хоча й знав – батько знову викарає його за це (із журн.). Словник української мови у 20 томах