1. Словник української мови Грінченка

викарбувати

Ви́карбувати, -бую, -єш

гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викарбувати — ви́карбувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викарбувати — див. викарбовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викарбувати — ВИ́КАРБУВАТИ див. викарбо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. викарбувати — РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. викарбувати — Ви́карбувати, -бую, -буєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. викарбувати — ВИ́КАРБУВАТИ див. викарбо́вувати. Словник української мови в 11 томах