викарбувати

РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (перев. на дерев'яних предметах). — Док.: ви́різьбити, ви́різати, закарбува́ти, ви́карбувати, ви́мережати (ви́мережити), змере́жати (змере́жити). Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (О. Ільченко); Над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (С. Чорнобривець); (Демко:) Перш було: позичив гроші, зараз і закарбував, а посереду карбіжки вирізав хрестика, поцілували обоє хреста і потім ту карбіжку за образи... (М. Кропивницький); Одні (козаки) перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші.. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викарбувати — ви́карбувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викарбувати — див. викарбовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викарбувати — ВИ́КАРБУВАТИ див. викарбо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. викарбувати — Ви́карбувати, -бую, -буєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. викарбувати — ВИ́КАРБУВАТИ див. викарбо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  6. викарбувати — Ви́карбувати, -бую, -єш гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ. Словник української мови Грінченка