1. Словник української мови у 20 томах

викарбовуватися

ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КАРБУВАТИСЯ, ується, док.

1. З'являтися дуже виразним, чітким.

А в пам'яті викарбовуються давно забуті картини (І. Цюпа);

На місячну дорогу виплив човен, серед мінливого срібного мерехтіння викарбувався силует рибалки (І. Волошин).

2. тільки недок. Пас. до викарбо́вувати.

На браслетах нерідко викарбовувалися зображення танцюючих жінок, скоморохів, гуслярів, тобто все те, що засуджувалося церковниками як язичницьке (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викарбовуватися — викарбо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викарбовуватися — -ується, недок., викарбуватися, -ується, док. 1》 перен. З'являтися дуже виразним, чітким. 2》 тільки недок. Пас. до викарбовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викарбовуватися — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. викарбовуватися — ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КАРБУВАТИСЯ, ується, док. 1. перен. З’являтися дуже виразним, чітким. А в пам’яті викарбовуються давно забуті картини (Цюпа, Три явори, 1958, 48); На місячну дорогу виплив човен... Словник української мови в 11 томах