викарбовувати

РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (перев. на дерев'яних предметах). — Док.: ви́різьбити, ви́різати, закарбува́ти, ви́карбувати, ви́мережати (ви́мережити), змере́жати (змере́жити). Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (О. Ільченко); Над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (С. Чорнобривець); (Демко:) Перш було: позичив гроші, зараз і закарбував, а посереду карбіжки вирізав хрестика, поцілували обоє хреста і потім ту карбіжку за образи... (М. Кропивницький); Одні (козаки) перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші.. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викарбовувати — викарбо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викарбовувати — (напис) вибивати, витискати; (у пам'яті) вирізьблювати; П. описувати, змальовувати. Словник синонімів Караванського
  3. викарбовувати — -ую, -уєш, недок., викарбувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет. 2》 перен. Описувати щось дуже виразно, чітко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викарбовувати — ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення чогось, напис і т. ін. Карб був на кожного хазяїна. Словник української мови у 20 томах
  5. викарбовувати — Викарбо́вувати, -бо́вую, -вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. викарбовувати — ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет. Словник української мови в 11 томах