викликаний
ВИ́КЛИКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кликати.
Викликаний з цього приводу полковий інтендант Гаркуша не забарився (Кучер, Чорноморці, 1956, 261);
Знов-таки кажу — може, песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (Коцюб., III, 1956, 163).
Словник української мови (СУМ-11)