1. Словник української мови в 11 томах

викликаний

ВИ́КЛИКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кликати.

Викликаний з цього приводу полковий інтендант Гаркуша не забарився (Кучер, Чорноморці, 1956, 261);

Знов-таки кажу — може, песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (Коцюб., III, 1956, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викликаний — ви́кликаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викликаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викликаний — ВИ́КЛИКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кликати. Почалося судове засідання, й до кафедри, з якої відповідали всі підсудні, мало не бігцем спішно підійшов викликаний Володимир Дурдуківський (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. викликаний — Ви́кликаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)