виклинюватися
ВИКЛИ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́КЛИНИТИСЯ, иться, док., геол. Ставати тоншим і вужчим, клиноподібним, виступати у формі клина (про гірські породи).
Вода витікає [із ставу].. у крейдяні відклади, які виклинюються на поверхню (Колг. Укр., 1, 1958, 37).
Словник української мови (СУМ-11)