виклопотання —
ви́клопотання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
виклопотання —
-я, с. Дія за знач. виклопотати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виклопотання —
ВИ́КЛОПОТАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́клопотати. Запорожці на знак своєї щирої вдячності відіслали графу фон Вейсбаху листа з глибокою вдячністю за виклопотання ним для війська найвищої милості (з наук. літ.); Виклопотання житла.
Словник української мови у 20 томах