виклопотання

ви́клопотання

-я, с.

Дія за знач. виклопотати.

Значення в інших словниках

1. виклопотання — ви́клопотання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виклопотання — ВИ́КЛОПОТАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́клопотати. Запорожці на знак своєї щирої вдячності відіслали графу фон Вейсбаху листа з глибокою вдячністю за виклопотання ним для війська найвищої милості (з наук. літ.); Виклопотання житла.  Словник української мови у 20 томах
3. виклопотання — ВИ́КЛОПОТАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́клопотати.  Словник української мови в 11 томах