виклопотання

ви́клопотання

-я, с.

Дія за знач. виклопотати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виклопотання — ви́клопотання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виклопотання — ВИ́КЛОПОТАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́клопотати. Запорожці на знак своєї щирої вдячності відіслали графу фон Вейсбаху листа з глибокою вдячністю за виклопотання ним для війська найвищої милості (з наук. літ.); Виклопотання житла. Словник української мови у 20 томах
  3. виклопотання — ВИ́КЛОПОТАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́клопотати. Словник української мови в 11 томах