виклопотання
ВИ́КЛОПОТАННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́клопотати.
Запорожці на знак своєї щирої вдячності відіслали графу фон Вейсбаху листа з глибокою вдячністю за виклопотання ним для війська найвищої милості (з наук. літ.);
Виклопотання житла.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виклопотання — ви́клопотання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виклопотання — -я, с. Дія за знач. виклопотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виклопотання — ВИ́КЛОПОТАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́клопотати. Словник української мови в 11 томах