виклопотаний

ВИ́КЛОПОТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́клопотати.

У канцелярії німецького імператора у Відні вже лежав виклопотаний царем диплом про пожалування гетьману княжого титулу (з наук.-попул. літ.);

Тоді ж був виклопотаний у власників землі невеликий наділ із метою облаштування там кладовища для заможних міщан Рівного (із журн.);

Виклопотаний привілей давав місту економічну та політичну свободу, право на самоврядування (із журн.);

// ви́клопотано, безос. пред.

П. Чубинському було виклопотано дозвіл на проживання в Петербурзі; тут він обіймає посаду відповідального за роботу й реорганізацію залізничних шкіл (з наук.-попул. літ.).