викличність

ВИ́КЛИЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до виклични́й 1, 2.

Наполегливість і викличність цієї жінки роздратували Віту (Б. Харчук);

Є щось неправдиве у цих велемовних промовляннях, у їхній удаваній зухвалості й викличності (з газ.);

Викличність поведінки.