Словник української мови в 11 томах

виконаний

ВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́конати.

Почуття задоволення від великої, вдало виконаної роботи пожвавлювало рухи, сильніше примушувало битися серце (Донч., І, 1956, 483).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виконаний — ви́конаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. виконаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виконати. || виконано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виконаний — ВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́конати. Почуття задоволення від великої, вдало виконаної роботи пожвавлювало рухи, сильніше примушувало битися серце (О. Донченко); Громадські доручення були виконані (О. Бердник); // ви́конано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  4. виконаний — ГОТО́ВИЙ (про роботу, виріб і т. ін.), ЗРО́БЛЕНИЙ, ЗАКІ́НЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, ГОТОВІ́СІНЬКИЙ розм.; ВИ́ГОТОВЛЕНИЙ (про виріб); ВИ́КОНАНИЙ (про роботу). Всі стіни в робочій кімнаті були завішані ескізами, а то й готовими картинами (А.  Словник синонімів української мови
  5. виконаний — Ви́конаний, -на, -не ви́конаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)