викоренитися —
ви́коренитися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
викоренитися —
див. викорінюватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
викоренитися —
ВИ́КОРЕНИТИСЯ див. викорі́нюватися.
Словник української мови у 20 томах
викоренитися —
Викорінюватися, -нююся, -єшся сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2)? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.
Словник української мови Грінченка