викоренитися

Викорінюватися, -нююся, -єшся

сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл.

1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2)? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.

Значення в інших словниках

1. викоренитися — ви́коренитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викоренитися — див. викорінюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викоренитися — ВИ́КОРЕНИТИСЯ див. викорі́нюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. викоренитися — ВИ́КОРЕНИТИСЯ див. викорі́нюватися.  Словник української мови в 11 томах