1. Словник української мови Грінченка

викоренитися

Викорінюватися, -нююся, -єшся

сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл.

1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2)? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викоренитися — ви́коренитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викоренитися — див. викорінюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викоренитися — ВИ́КОРЕНИТИСЯ див. викорі́нюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. викоренитися — ВИ́КОРЕНИТИСЯ див. викорі́нюватися. Словник української мови в 11 томах