викоренитися
ви́коренитися
див. викорінюватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викоренитися — ви́коренитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- викоренитися — ВИ́КОРЕНИТИСЯ див. викорі́нюватися. Словник української мови у 20 томах
- викоренитися — ВИ́КОРЕНИТИСЯ див. викорі́нюватися. Словник української мови в 11 томах
- викоренитися — Викорінюватися, -нююся, -єшся сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2)? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77. Словник української мови Грінченка