викоренитися
ВИ́КОРЕНИТИСЯ див. викорі́нюватися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викоренитися — ви́коренитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- викоренитися — див. викорінюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викоренитися — ВИ́КОРЕНИТИСЯ див. викорі́нюватися. Словник української мови в 11 томах
- викоренитися — Викорінюватися, -нююся, -єшся сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2)? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77. Словник української мови Грінченка