викорінюватися

викорі́нюватися

-юється і викорінятися, -яється, недок., викоренитися, -иться, док.

1》 Винищуватися, усуватися, зникати.

2》 тільки недок. Пас. до викорінювати і викоріняти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викорінюватися — викорі́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викорінюватися — ВИКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється, ВИКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́КОРЕНИТИСЯ, рідко ВИ́КОРІНИТИСЯ, иться, док. 1. Винищуватися, усуватися, зникати. Шлях поета... Словник української мови у 20 томах
  3. викорінюватися — ВИКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється і ВИКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́КОРЕНИТИСЯ, иться, док. 1. Винищуватися, усуватися, зникати. Шлях поета [П. Словник української мови в 11 томах