1. Словник української мови в 11 томах

викорінюватися

ВИКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється і ВИКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́КОРЕНИТИСЯ, иться, док.

1. Винищуватися, усуватися, зникати.

Шлях поета [П. Тичини] був часом важкий, — залишки старого не викорінювались в один день або місяць, — але всі ці роки він пролягав "вперед і вище" (Поезія.., 1956, 5).

2. тільки недок. Пас. до викорі́нювати і викоріня́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викорінюватися — викорі́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викорінюватися — -юється і викорінятися, -яється, недок., викоренитися, -иться, док. 1》 Винищуватися, усуватися, зникати. 2》 тільки недок. Пас. до викорінювати і викоріняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викорінюватися — ВИКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється, ВИКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́КОРЕНИТИСЯ, рідко ВИ́КОРІНИТИСЯ, иться, док. 1. Винищуватися, усуватися, зникати. Шлях поета... Словник української мови у 20 томах