викочений

ВИ́КОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́котити.

По обіді в клуні віяли зерно. На майданчику біля викочених з цеху лафетів та зарядних ящиків.. уже товпився народ (Головко, II, 1957, 61);

Лук’ян раптом пополотнів. Затряслись перекривлені губи, а викочене око налилося кров’ю (Іщук, Вербівчани, 1961, 21).

Значення в інших словниках

1. викочений — ви́кочений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викотити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викочений — ВИ́КОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́котити. На майданчику біля викочених з цеху лафетів та зарядних ящиків .. уже товпився народ (А. Головко); Лук'ян раптом пополотнів. Затряслись перекривлені губи, а викочене око налилося кров'ю (А.  Словник української мови у 20 томах
4. викочений — ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима...  Словник синонімів української мови