1. Словник української мови в 11 томах

викочений

ВИ́КОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́котити.

По обіді в клуні віяли зерно. На майданчику біля викочених з цеху лафетів та зарядних ящиків.. уже товпився народ (Головко, II, 1957, 61);

Лук’ян раптом пополотнів. Затряслись перекривлені губи, а викочене око налилося кров’ю (Іщук, Вербівчани, 1961, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викочений — ви́кочений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викочений — ВИ́КОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́котити. На майданчику біля викочених з цеху лафетів та зарядних ящиків .. уже товпився народ (А. Головко); Лук'ян раптом пополотнів. Затряслись перекривлені губи, а викочене око налилося кров'ю (А. Словник української мови у 20 томах
  4. викочений — ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима... Словник синонімів української мови