1. Словник української мови у 20 томах

викочений

ВИ́КОЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́котити.

На майданчику біля викочених з цеху лафетів та зарядних ящиків .. уже товпився народ (А. Головко);

Лук'ян раптом пополотнів. Затряслись перекривлені губи, а викочене око налилося кров'ю (А. Іщук);

// ви́кочено, безос. пред.

Замість одної бочки викочено було дві, – і сунула братія, одна до столів, друга – до бочки (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викочений — ви́кочений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викочений — ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима... Словник синонімів української мови
  4. викочений — ВИ́КОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́котити. По обіді в клуні віяли зерно. На майданчику біля викочених з цеху лафетів та зарядних ящиків.. уже товпився народ (Головко, II, 1957, 61); Лук’ян раптом пополотнів. Словник української мови в 11 томах