викрашатися
ВИКРАША́ТИСЯ, а́ється, недок. Те саме, що красува́тися.
З полиці миси, миски й мисочки, і зелені, й червоні, і жовті, наче каміння дороге, викрашаються (Вовчок, І, 1955, 124);
Вийдемо надвечір з Марією в поле, станемо на стежині посеред шумної пшениці, посеред кукурудзи: викрашається наша нивка (Мур., Бук. повість, 1959, 127).
Словник української мови (СУМ-11)