викуп

ВИ́КУП, у, ч.

1. тільки одн. Дія за знач. ви́купити.

Запитали Шевченкового пана Енгельгардта, а той за викуп Шевченка заправив 2500 карбованців (Мирний, V, 1955, 310);

— Наша партія більшовиків прямо каже: землю селянам негайно і задурно, без викупу! (Смолич, Мир.., 1958, 64).

2. Гроші чи інша плата, за яку викуповують кого-, що-небудь.

Виговський поїхав в Чигирин, щоб привезти викуп за Богдана… (Н.-Лев., III, 1956, 308);

— А викуп з тебе, Федоре, взяли великий за молоду? — запитали молодиці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 446).

Значення в інших словниках

1. викуп — ви́куп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. викуп — ВИКУП – ВІДКУП Викуп, -у. За гроші, плату забирання назад чогось відданого в заставу; звільнення когось за гроші, плату; кошти на це. Виговський поїхав в Чигирин, щоб привезти викуп за Богдана (І.  Літературне слововживання
3. викуп — -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. викупити. 2》 Гроші чи інша плата, за яку викуповують кого-, що-небудь. Викуп боргу — виплата грошей власникам боргових паперів. Викуп підприємства — форма приватизації власності, яка полягає у зміні форми власності та власника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. викуп — ВИ́КУП, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. ви́купити. Я знав, знав, що, даючи горбатій перед юрбою 25 рублів на викуп скрині з хазяйських лап Тепи, я ображаю Тепу, ображаю навмисно (В.  Словник української мови у 20 томах
5. викуп — ВИ́КУП (гроші чи інша плата, за яку викуповують кого-, що-небудь), ВІ́ДКУП, ВІДКУПНЕ́, О́КУП заст. — Невільники — здобич військова. Може, тільки за викуп великий дозволить хан їх відпустити (Н.  Словник синонімів української мови
6. викуп — рос. выкуп придбання певною особою раніше випущених нею цінних паперів, орендованого майна.  Eкономічна енциклопедія
7. викуп — Ви́куп, -пу м. 1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. 2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає. Макс.  Словник української мови Грінченка