викуповувати

ВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і ВИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́куплять; док., перех.

1. За гроші, за певну плату забирати назад що-небудь віддане в заставу.

Джеря мусив везти хліб на базар, продати і.. викупить кожуха (Н.-Лев., II, 1956, 187);

Заставлену за борги друкарню після його [Івана Федорова] смерті викупило Львівське братство (Іст. УРСР, І, 1953, 173).

2. Звільняти, визволяти кого-небудь за гроші, плату.

[Неофіт-раб:] Якби ви щиро помогти хотіли.., могли б рабів з неволі викупляти (Л. Укр., II, 1951, 232);

Раз прийшлося і з острога викупати [Нечипора] (Кв.-Осн., II, 1956, 103);

Через недовгий час батько викупив Явдоху у князів з кріпацтва (Збірник про Кроп., 1955, 14).

Значення в інших словниках

1. викуповувати — викупо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викуповувати — -ую, -уєш і викупляти, -яю, -яєш і викупати, -аю, -аєш, недок., викупити, -плю, -пиш; мн. викуплять; док., перех. 1》 За гроші, за певну плату забирати назад що-небудь віддане в заставу. 2》 Звільняти, визволяти кого-небудь за гроші, плату.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викуповувати — ВИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, розм. ВИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́куплять; док. 1. що. За гроші, за певну плату забирати назад що-небудь, віддане в заставу. Джеря мусив везти хліб на базар, продати і ..  Словник української мови у 20 томах
4. викуповувати — Викупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)