виламаний

ВИ́ЛАМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до ви́ламати.

Ребра [у Тимофія] виламані, в голові контузія (Смолич, Мир.., 1958, 185).

Значення в інших словниках

1. виламаний — ви́ламаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до виламати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виламаний — ВИ́ЛАМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́ламати. Жаско дивитись на виламані шпичаки стовпа, і тоді пригадуєш, що над тобою 350 саженів [сажнів] масивної земляної цілини (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. виламаний — Ви́ламаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)