виламаний
ВИ́ЛАМАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́ламати.
Жаско дивитись на виламані шпичаки стовпа, і тоді пригадуєш, що над тобою 350 саженів [сажнів] масивної земляної цілини (Б. Антоненко-Давидович);
Наступного дня лісова пошта доставила Ведмедеві наказ по тресту, написаний на виламаній зі стільця ніжці (Є. Дудар);
Ребра [у Тимофія] виламані, в голові контузія (Ю. Смолич);
// ви́ламано, безос. пред.
Виламано вікна в кількох крамничках біля базару, але нічого їстівного там не знайшли (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)