1. Словник української мови у 20 томах

виламаний

ВИ́ЛАМАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́ламати.

Жаско дивитись на виламані шпичаки стовпа, і тоді пригадуєш, що над тобою 350 саженів [сажнів] масивної земляної цілини (Б. Антоненко-Давидович);

Наступного дня лісова пошта доставила Ведмедеві наказ по тресту, написаний на виламаній зі стільця ніжці (Є. Дудар);

Ребра [у Тимофія] виламані, в голові контузія (Ю. Смолич);

// ви́ламано, безос. пред.

Виламано вікна в кількох крамничках біля базару, але нічого їстівного там не знайшли (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виламаний — ви́ламаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до виламати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виламаний — Ви́ламаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виламаний — ВИ́ЛАМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до ви́ламати. Ребра [у Тимофія] виламані, в голові контузія (Смолич, Мир.., 1958, 185). Словник української мови в 11 томах